Навіщо дітям потрібні шкільні психологи?

Майже у кожній школі є психолог.Але деякі учні про це навіть не мають уявлення.А більшість тих, хто знають, все одно до них не ходять, навіть якщо і мають певні проблеми.Та навіщо ж тоді все-таки потрібні шкільні психологи?

В деяких школах ставлення дітей до психологів дуже дивне. Особливо це стосується молодших класів. Так, якщо однокласник відвідує психолога, то його починають вважати ненормальним, божевільним, дражнити психом. Це тому, що діти мало обізнані у тому, чим займаються психологи, тому і видумують різноманітні міфи.

В чому полягає робота шкільного психолога та які її особливості?

Шкільні психологи відносяться до групи психологів-педіатрів. Але, на відміну від самих педіатрів, вони не займаються лікуванням дітей. Вони існують в основному для того, щоб вислухати проблему, дати пораду. Чи помічали ви, що коли комусь викажеш свої тривоги, то одразу й легше стає на душі. Для деяких роль “жилетки”, у яку можна виплакатись, виконують друзі чи батьки. Але ж бувають такі ситуації, що соромно або незручно розповісти мамі, а подруга потрібної поради не дасть, адже сама не має життєвого досвіду. В таких випадках допомагає психолог. Він у жодному разі не має права розголошувати інформацію, яку розповів учень. Лише у крайньому випадку може поговорити з батьками.

Також шкільні психологи багато проводять різних досліджень. Крім цього, в деяких школах вони ведуть факультативи з психології та виступають кураторами курсових робіт. Досить багато дітей цікавить дослідження тем з психології, адже вони пишуть у своїх роботах саме про ті проблеми, які цікавлять власне їх самих. Це дозволяє їм краще розібратися у своїх проблемах та знайти шляхи їх вирішення.

Метапсихологічноїслужби:психологічнесупроводження індивідуального розвитку кожного учня в реалізації навчально-виховного процесу таохорони його психофізичного здоров'я .

Завдання:

o Співпраця з адміністрацією заклада, педагогічним та батьківським колективами, громадянськими організаціями, службами у справах молоді, дільничним інспектором з метою адекватного психолого-педагогічного супроводу підлітків;

Профілактика дезадаптації учнів під час переходу з початкової до середньої школи;

Профілактика дезадаптації новоприбулих учнів школи та учнів старшокласників при переході в старшу школу;

Робота з обдарованими дітьми, дітьми з девіантною поведінкою («групи ризику»);

Робота з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання;

Психологічний супровід розвитку підлітків;

Допомога в професійному самовизначенні підлітків;

Робота із запобігання насилля, конфліктів в учнівських колективах, подолання агресивності мотивів поведінки;

Педагогічний супровід педагогічних інновацій;

Психологічне забезпечення та оптимізація процесу навчання;

Підвищення психологічної культури учасників навчально-виховного процесу.

Очікувані результати:

Оптимізація діяльності психологічної служби школи, налагодження співпраці між учасниками навчально-виховного процесу;

Побудова на діагностичній основі особистісного підходу до учасників навчально-виховного процесу;

Психологічний супровід дітей особливих категорій (дітей з особливими потребами, дітей з багатодітних сімей, дітей з особливими психофізичного розвитку);

Створення умов для розвитку здібностей та обдарувань учнів сім'ї, яких опинились в складних життєвих обставинах.

ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ У НАВЧАННІ

• Низький рівень розвитку діяльності;
• не сформованість прийомів навчальної діяльності (самоконтролю, вміння діяти за правилами);
• недостатній словниковий запас;
• низький загальний рівень розвитку інтелекту;
• низький рівень розвитку образного мислення;
• слабкий розвиток логічного запам’ятовування;
• слабка концентрація уваги;